Останні події

Бути членом Партії регіонів має стати СОРОМНО!

 

До люстрації сьогодні закликає чимало партій та громадських рухів. Наприклад, ВО «Свобода» зациклюється у першу чергу на недопущення до влади колишніх комуністів та комсомольців. Таке гасло виглядає дещо обмеженим та однобоким. Сама наявність партквитка КПРС у минулому, як однозначний доказ негідності людини повертає нас у Америку часів сенатора Маккарті та «полювання на відьом». До того ж, ми бачимо навколо себе тисячі осіб, що у лавах тої партії не перебували, але заслужили навіть тюремну відсидку набагато більше, ніж сотні тисяч простих комуністів, які йшли до КПРС суто заради кар’єри, не дуже звертаючи увагу на марксистсько-ленінську ідеологію.

Нам потрібні інші критерії для люстрації. Віталій Кличко нерідко говорить про це, наприклад: «Я переконаний, що треба звільняти тих людей, які брали хабарі й наживалися замість того, щоб працювати на користь держави, які дискредитували професію правоохоронців, захисників громадян», «Повинна бути люстрація не тільки чиновників, а і стовідсоткова заміна суддів, які виносили одіозні рішення. Приклад Зварича може трапитися тільки в країні, де є кругова порука. Сам він брати хабарі не міг. Правосуддя в Україні політично вмотивоване, заангажоване, корумповане».

Найбільша складність на шляху люстрації (яким Україна все одно піде), це законодавче її оформлення. Виписати закони таким чином, щоб до влади не могли попасти ті, хто не має туди попадати, буде складно. Аби не дійшло до того, що порядна на загал людина, яка десять років тому, поспішаючи у добрих справах, дала даїшнику двадцятку; чи віддячила лікарю коробкою цукерок, по життю несла це тавро. Можуть бути (і будуть) ситуації, коли на відповідальну посаду у якомусь районі найкраще для справи було б поставити таку людину (інших немає), та найдуться такі, що здіймуть галас – «та він же хабарник»!

Найважливішим у люстраційному процесі має стати моральний фактор. Треба створити, виплекати у суспільстві такий настрій, таке здорове самопочуття громадського організму, щоб бути хабарником, чи автором неправильного рішення суду, злодійського голосування у міськраді, що віддає землю хапузі – було соромно…

У минулому, ще за часів Російської імперії, на наших землях військовий, честь якого була публічно зганьблена, стріляв собі у скроню. Так само нерідко робили викриті у злочинах чиновники та політики. Такі крайнощі сьогодні неприйнятні. У наш час достатньо створити таку атмосферу у суспільстві, коли викритий у неподобствах чиновник одразу сам іде у відставку, і надалі тільки сади обприскує, або різноробом на будівництві працює.

Як прийти до такого? Це надскладне завдання. Провадити його у життя, пропагувати мають такі люди, як другий номер у списку партії УДАР до Верховної Ради Марія Матіос; інші моральні авторитети нації. Це шлях багаторічний, може, навіть, це справа десятиліть. Хоча… Вдалося ж маленькій Грузії за дуже короткий термін створити у країні дух нетерпимості до корупції. І це разове потужне щеплення проти корупції дає свій ефект, і буде давати навіть у 22-му сторіччі. Може, і в нас вийде?

Для пристойних людей вже давно слова «Партія регіонів» та «корупція» стали синонімами. Віриться, що ми доживемо до тих часів, коли людини буде соромно зізнатися, що колись вона мала партквиток цієї сумнівної політичної організації. Цей час не за горами! 

 

  5 Вересня 2012 +Коментар | подобається